ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Орфографічна п’ятихвилинка
С.д. Проїзний, радісний, контрастний, кістлявий, усний, капосний, пестливий, зап’ястний, хворостняк, шістнадцять, студентський, баластний, особистісний, президентський, журналістський.
Учитель. Назвіть орфограму, яку повторили. ( Спрощення в групах приголосних)
Самоперевірка роботи. Слайд 2
ІІ. Установчо-мотиваційний етап
Учитель. Прослухайте вірш Володимира Сосюри і визначте ключове слово поезії.
Я знаю силу слова —
воно гостріш штика
і швидше навіть кулі,
не тільки літака.
Воно проміння швидше,
в нім — думка й почуття.
Воно іде в народи
для вічного життя.
Коли це слово — зброя,
як день, що не схолов,
коли живуть у ньому
ненависть і любов.
Воно влуча як куля,
ця зброя золота,
коли у нім ненависть
з любові вироста.
Воно над зорі лине,
а в нім живуть як спів
любов до Батьківщини
і лють до ворогів.
О зброє щастя, слово,
я жить з тобою звик!
Ти — квітка у любові,
в ненависті ти — штик.
Відповіді учнів
Обговорення епіграфа уроку.
Учитель. Дійсно, слово водночас може бути і зброєю, і лікарем. Воно здатне змінювати світ та зцілювати душі. У цьому і є велика сила слова.
ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку
ІV. Актуалізація опорних знань учнів
1.Робота в групах: І група створює асоціативний кущ « Слово», ІІ- завершує речення: «Словом можна…»
Перевірка робіт.
Учитель. А зараз я пропоную вам прочитати і записати вислів В. Сухомлинського про слово.( Слайд 3.)
«Словом можна вбити і оживити, поранити й вилікувати, посіяти тривогу й безнадію і одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльози, породити віру в людину і зародити невіру, надихнути на працю і на боротьбу, скувати сили душі». (В.Сухомлинський)
Ось у чому сила слова!
2. Гра «Поясни слово»
Кожен учень отримує картку зі словом. Завдання: розтлумачити лексичне значення слова будь-яким способом ,не називаючи його, а лише описуючи його особливості та призначення , щоб однокласники відгадали це слово.
Слова на картках: борошно, комірець, шлюб, одностайно, млинець, натхнення.
3. Робота з текстом підручника. Учні опрацьовують правила на сторінці 107-108.
Завдання: виписати ключові слова.
Перевірка роботи.
4. «Лінгвістичний двобій» (Учитель-учні).
- Що таке слово?
- Що означає лексичне значення слова?
- Чим відрізняється лексичне й граматичне значення слова?
- Які слова мають лексичне значення?
- Що таке «багатозначне слово»?
- Що таке «пряме» й «переносне» значення слова?
V. Сприймання й усвідомлення учнями прочитаного матеріалу
1. Критичне читання учнями тексту
Завдання: прочитайте текст, сформулюйте і запишіть його основну думку .
Багатозначність слів можлива тому, що між предметами, явищами є чимало спільного. Переносне значення виникає внаслідок перенесення найменувань з одних явищ на інші за певними асоціативними зв’язками .
На основі багатозначності виділяють три основні типи переносних значень – метафору, метонімію, синекдоху.
Метафора (від гр. metaphora – перенесення, переміщення) - це перенесення назви з предмета на предмет за певною подібною ознакою: Очі розкрила конвалія біла і в здивуванні застигла, зомліла (Олександр Олесь).
Метонімія (від гр. metonymia - перейменування) - це перенесення назви з одного предмета на інший за їхньою суміжністю: Шумить Хрещатик туго, як прибій ( В. Сосюра).
Синекдоха (від гр. synekdoche – співвідношення) - це перенесення назви з одного предмета на інший за кількісним співвідношенням між ними, тобто відбувається кількісна заміна понять: Наш люд має в собі багато сили, щоб родити Шевченків, Федьковичів, Франків (В.Стефаник).
Отже, багатозначність (полісемія) слів - це властивість слів уживатися в різних значеннях. Джерела багатозначності - у переносних значеннях (у метафорі, метонімії, синекдосі). Без переносного вживання слів немає мови художнього твору.
Перевірка завдання
Учитель. З якими новими поняттями ви зустрілися у тексті?
2.Визначити типи переносних значень слів ( метафора, метонімія, синекдоха) у реченнях, закодувавши їх. Код: 1-метафора, 2- метонімія, 3-синекдоха.
1. Доброта перемагає, підлота відступає.2. Смаглява ніч в колисці гір гойдала місяця малого (Д.Павличко)3. За що бореться Україна? 4.Це учорашній день.5. Повз них все йшли і йшли підняті коміри, капелюхи, кепки і спецівки, окуляри і берети…час від часу проходили роздуті портфелі(Є.Носов).
Відповідь: 2,1,2,2,3.
VІ. Виконання системи завдань творчого характеру
1.Скласти речення, у яких дане слово вживалося б із різними відтінками значення ( позитивним – нейтральним - негативним). Слова для завдання: сірий, м`який, свіжий, відвертати.
Перевірка завдання.
2. «Ти - коректор»
Відредагуйте речення. Прокоментуйте допущені помилки. Розв`язка рухалася до свого фінального закінчення. Пиріжки з ягідним фаршем. Весь день на протязі тижня йшов дощ. Всякий учень повинен добре вчитись.У тебе яка година? Котре місце ви зайняли в змаганні? Чим ти працюєш на заводі?
Перевірка завдання.
Учитель. Зі словом тісно пов’язане і мовчання . Слово і мовчання лежать на одних і тих самих важелях. Недарма у народі кажуть, що слово – це срібло, а мовчання – золото. Тож на основі цих двох понять пропоную вам скласти даймонд.
3. Створення даймонда (робота у парах).
Перевірка завдання.
4. Перевірка міні-проекту «Пам’ятник слову» (над завданням учні працювали вдома).
Виступ координатора групи.
VІІІ. Рефлексія
Продовжіть реченння « Сьогоднішній урок для мене – це...»
ІХ. Домашнє завдання: Написати твір-роздум, використавши в ньому крилаті вислови « О, слово рідне, хто без тебе я?», « Ну щоб, здавалося б , слова…»
Х. Оцінювання учнів.
| 
