|
№ з/п
|
Зміст програмового матеріалу
|
Дата
|
|
|
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930 рр.
ВСТУП (1г.)
|
|
|
1
|
Суспільно-історичні умови розвитку української літератури ХХ ст., основні стильові напрями (модернізм, cоцреалізм, постмодернізм). Українська література ХХ ст. як новий етап в історії національної культури. Актуалізація проблем: митець і влада, свобода творчості.
ТЛ: «розстріляне відродження».
|
|
|
|
ПОЕЗІЯ (7г.)
|
|
|
2
|
Провідна роль поезії у 20-ті роки. Потужне ліричне самовираження, емоційне переживання пореволюційної епохи, її духовних катаклізмів. Павло Тичина – найбільший модерніст 20-х років.
Художнє відтворення національно-визвольного пробудження народу, уславлення борців за вільну Україну у вірші «Пам’яті тридцяти». Потужне ліричне «Я» як символ нової людини, життєствердний пафос, поєднання тенденцій символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму. Феномен «кларнетизму».
|
|
|
3
|
Наскрізна оптимістична тональність, життєствердна настроєвість (зб. «Сонячні кларнети»): «Арфами, арфами...», «О панно Інно...», «Ви знаєте, як липа шелестить...», «Одчиняйте двері…»
ТЛ: вітаїстичність, експресіонізм, кларнетизм.
|
|
|
4
|
Авангардні тенденції в українській поезії 1920-х років.
Михайль Семенко – поет-футурист, сміливий експериментатор. Урбаністичні мотиви його лірики, їхня змістова новизна, деструкція класичної форми у віршах «Бажання», «Місто» й «Запрошення».
ТЛ: авангард, футуризм, деструкція.
|
|
|
5
|
Група київських «неокласиків». Їхнє творче кредо, орієнтація на традицію, класичну форму вірша («Київ − традиція» М. Зерова). Різногранний творчий шлях митців М.Зерова й М.Рильського.
ТЛ: сонет.
|
|
|
6
|
Філософічність, афористичність лірики М.Зерова й М.Рильського. Мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в житті та в душі, вітаїзм, сповідальність у віршах М.Рильського «Молюсь і вірю...», «Солодкий світ!..»
ТЛ: філософічність.
|
|
|
7
|
Євген Плужник – один із провідних поетів «розстріляного відродження». Урівноваженість душевного стану ліричного героя Є.Плужника. Мотив туги за минущістю краси, гармонією світу і людини, мить і вічність у чуттєвому вираженні («Вчись у природи творчого спокою...», «Ніч... а човен – як срібний птах!..», «Річний пісок...»).
ТЛ: поглиблення поняття про ліричного героя.
|
|
|
8
|
«Громадянський інтим», сповідальність, ліричність, філософічність лірики Є. Плужника («Для вас, історики майбутні...»).
Контрольна робота №1 з тем: «Вступ. Поезія.» (різнорівневі завдання).
|
|
|
|
ПРОЗА (11г. + 1г. РМ)
|
|
9
|
Жанрово-стильове розмаїття. Нові теми, проблеми. Часткова ідеологічна заангажованість, її експериментаторські модерністичні пошуки, опертя на національну і європейську традиції. Зв’язок із поезією.
Микола Хвильовий. Життєвий і творчий шлях письменника. Провідна роль у літературному житті 1920-х рр. Романтичність світобачення. Участь у ВАПЛІТЕ, у проведенні дискусії 1925-1928 рр.
|
|
10
|
Тематичне й стильове розмаїття прози М. Хвильового. «Я (Романтика)» — новела про добро і зло в житті та в душі. Проблема внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом і обов’язком.
|
|
11
|
Григорій Косинка. Трагічна доля митця. Змалювання строкатої картини життя крізь призму долі й душі людини. Перевага імпресіонізму в стильовій палітрі. «В житах» - зупинена мить, пошуки порушеної гармонії.
ТЛ: поглиблине оняття про імпресіонізм.
|
|
12
|
Юрій Яновський. Творча біографія митця. Романтичність світовідчуття й стилю в ранній творчості. Роман у новелах «Вершники» як «реабілітаційний двійник» «Чотирьох шабель».
ТЛ: роман у новелах. Умовність зображення в новелі «Подвійне коло», ідея протиставлення загальнолюдських вартостей класовим. Проблема розпаду роду, родини як трагедія народу.
ТЛ: художній час і простір, умовність зображення.
|
|
13
|
Ідея нетлінної вартості національних основ буття, спадковості поколінь, духовної пам’яті в новелі Ю.Яновського «Дитинство».
|
|
14
|
Утвердження високих загальнолюдських ідеалів вірності й кохання, відданості громадянському обов’язку в новелі Ю.Яновського «Шаланда в морі».
|
|
15
|
Валер’ян Підмогильний. Життєвий шлях письменника. Автор інтелектуально-психологічної прози, перекладач. Світовий мотив підкорення людиною міста, самоутвердження, інтерпретовані на національному матеріалі в романі «Місто».
|
|
16
|
Зображення «цілісної» людини в єдності біологічного, духовного, соціального.
ТЛ: екзистенціалізм, маргінальність, психологізм, іронія.
|
|
17
|
Розвиток мовлення №1. Твір-роздум «Чи підкорив місто Степан Радченко?» (еволюція характеру героя)
|
|
18
|
Остап Вишня. Трагічна творча доля українського гумориста, велика популярність і значення його усмішок у 1920-ті роки. Засоби гумору в усмішці «Моя автобіографія».
ТЛ: усмішка.
|
|
19
|
Оптимізм, любов до природи, людини, м’який гумор як риси індивідуального почерку Остапа Вишні в «Мисливських усмішках»: «Сом», «Як варити і їсти суп із дикої качки».
|
|
20
|
Проза 20-30-х років (узагальнення й систематизація вивченого).
Контрольна робота №2 з теми: «Проза» (відповіді на запитання).
|
|
|
|
ДРАМАТУРГІЯ ( 3г + 1г. РМ)
|
|
21
|
Розвиток національного театру («Березіль» Леся Курбаса, Харківський театр ім. І. Франка), драматургії 1920−1930 рр. П’єси В.Винниченка, М.Куліша, І.Дніпровського, І.Кочерги, Я.Мамонтова на перетині традицій «корифеїв», зарубіжної класики і модерної драматургії.
|
|
22
|
Микола Куліш. Життєвий і творчий шлях митця. Зв'язок із театром Л. Курбаса. Національний матеріал і вселюдські «вічні» мотиви та проблеми у п’єсах. Сатирична комедія «Мина Мазайло».
|
|
23
|
Особливості сюжету. Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації (Мина, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя). Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння.
|
|
24
|
Розвиток мовлення №2. Диспут за комедією М.Куліша «Мина Мазало» (актуальність п’єси у наш час)
|
|
|
|
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ
Література в Західній Україні (до 1939 р.). (6г. + 1г. ПЧ)
|
|
25
|
Автономність, відкритість зарубіжним традиціям і новітнім процесам, високий розвиток літератури в Західній Україні до 1939 р. Яскраве поетичне гроно: Б.-І.Антонич, С.Гординський, Ю.Липа. Проза В.Стефаника, О.Кобилянської, І.Вільде, О.Турянського. Історична проза Б.Лепкого, Ю.Опільського, Катрі Гриневичевої.
|
|
26
|
Богдан-Ігор Антонич. Життя і творчість. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність («Автопортрет», «Дороги»). Лемківська конкретика як джерело образних асоціацій. Міфологізм поезій. Поєднання язичницьких мотивів із християнськими; міфологічність образу, екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів у поезіях «Вишні», «Зелена євангелія», «Різдво».
ТЛ: міфологізм, асоцітивність.
|
|
|
27
|
Осип Турянський. Коротко про письменника. Історичний матеріал Першої світової війни як предмет художнього узагальнення у творі «Поза межами болю». Поема у прозі, що хвилює, єднає людські серця, звільняє і просвітлює душу.
ТЛ: поема у прозі.
|
|
|
28
|
Умовність зображення (події поза конкретним часом і простором) у поемі «Поза межами болю» О.Турянського. Загальнолюдські мотиви й гуманістичні цінності. Біологічні інстинкти й духовна воля до життя. Ідея перемоги духа над матерією. Гуманістичний, життєствердний пафос поеми у прозі, його вселюдська значимість і всеохопність.
|
|
|
29
|
Література в Західній Україні (до 1939 р.) (узагальнення й систематизація вивченого).
|
|
|
30
|
Контрольна робота. №3 (письмовий твір).
|
|
|
31
|
ПЧ. Улас Самчук «Марія».
|
|
|
|
ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА (3г. + 1г. РМ)
|
|
|
32
|
«Празька поетична школа» та її представники.
Євген Маланюк. Коротко про митця. Вірші про призначення поета й поезії. Символічні образи в поезії «Стилет чи стилос?..» Художнє осмислення трагічної історії України, ностальгічні мотиви, філософічність поезії Є.Маланюка «Під чужим небом».
|
|
|
33
|
Проза У.Самчука, Т.Осьмачки, Д.Гуменної, Наталени Королевої (короткий огляд).
|
|
|
34
|
Іван Багряний. Основні віхи життя й творчості митця. «Тигролови» як український пригодницький роман. Проблема свободи й боротьби за своє визволення в романі «Тигролови». Жанрові особливості твору
|
|
|
35
|
Розвиток мовлення №3. Усний твір-відгук на один із творів емігрантської літератури.
|
|
|
|
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1940−1950 рр. (6г.)
|
|
|
36
|
Участь українських письменників у Другій світовій війні. Засилля соцреалізму в мистецтві повоєнного періоду.
|
|
|
37
|
Олександр Довженко. Відомий у світі кінорежисер, засновник поетичного кіно. Романтичне світобачення. Соцреалістичний канон і новаторський естетичний пошук.
|
|
|
38
|
Історія написання «Зачарованої Десни», автобіографічна основа, сповідальність оповіді. Поєднання минулого й сучасного. Два ліричні герої: малий Сашко і зріла людина. Морально-етичні проблеми, порушені в кіноповісті.
ТЛ: кіноповість, публіцистичність.
|
|
|
39
|
Поєднання лірико-романтичного, виражального начала з публіцистикою, доля народу крізь призму авторського бачення й оцінки в кіноповісті О.Довженка «Україна в огні».
|
|
|
40
|
Національні та загальнолюдські проблеми. Образи кіноповісті.
|
|
|
41
|
Контрольна робота №4 (письмовий твір).
|
|
|
|
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА др. пол. ХХ – поч. ХХІ ст.
ВСТУП (1г.+ 1г. ПЧ)
|
|
|
42
|
Українська література у другій половині ХХ ст. Спроба подолати канони соцреалізму. «Закулісний» розвиток модернізму, опозиційні прояви різних стильових тенденцій.
Явище «шістдесятництва», нью-йоркська група, постшістдесятники, українська «химерна проза». Пошукове розмаїття сучасної літератури. Тенденції постмодернізму.
ТЛ: соцреалізм, модернізм (повторення) і постмодернізм.
|
|
|
43
|
УПЧ Творчість Е.Андієвської («Джалапіта», «Казка про говорющу рибу»).
|
|
|
|
ПОЕТИ-ШІСТДЕСЯТНИКИ (11г.)
|
|
|
44
|
«Шістдесятництво» як явище культурологічне й соціальне. Його зв’язок із дисидентським рухом. Ідейно-стильове розмаїття, тематична й формотворча новизна.
Василь Симоненко. Творча біографія митця. Традиційність його лірики. Образ України, громадянський вибір поета («Задивляюсь у твої зіниці…»). Мотив самоствердження людини у складному сучасному світі, її самодостатність і самоцінність («Я...»).
ТЛ: віршові розміри (повторення).
|
|
|
45
|
Дмитро Павличко. Основні відомості про поета, перекладача.
Громадянські мотиви лірики. Образно-притчевий зріз часу, історії народу, проблеми нації, окремої людини. Пісня «Два кольори», яка стала народною.
|
|
|
46
|
Іван Драч. Невтомний шукач нового змісту і нової форми в поезії. Переосмислення жанру балади. «Балада про соняшник» – поетичний роздум про суть мистецтва, процес творчості. Символічність образу соняшника, сонця.
ТЛ: балада (повторення)
|
|
|
47
|
Микола Вінграновський. Коротко про поета, прозаїка, кіномитця.
Вселюдські, національні мотиви крізь призму «інтимного самозосередження». Вируюча пристрасть, несподівана асоціативність, буйна фантазія, образна деталь поезії «Сеньйорито акаціє, добрий вечір...» Інтимна лірика митця.
|
|
48
|
Ліна Костенко. Творчий шлях. Особливості індивідуального стилю (філософічність, історизм мислення, традиційність, інтелектуалізм, публіцистичність). «Страшні слова, коли вони мовчать…» – ліричний роздум про значення слова в житті людини, суть мистецтва.
|
|
49
|
Інтимна лірика як спонука до роздумів про суть кохання. Її сповідальність. Пейзажна й філософська лірика.
|
|
50
|
Історико-фольклорна основа історичного роману у віршах «Маруся Чурай».
ТЛ: роман у віршах.
|
|
51
|
Духовне життя нації крізь призму нещасливого кохання в романі у віршах «Маруся Чурай» Л.Костенко. Центральні проблеми: митець і суспільство, індивідуальна свобода людини.
ТЛ: образи-архетипи.
|
|
52
|
Василь Стус. Поет як символ незламного духу, збереження людської гідності. Загальний огляд творчості. Узагальнені образи крізь призму індивідуальної долі («Мені зоря сіяла нині вранці…», «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…»)
|
|
53
|
Основні тематично-проблемні лінії в поезіях В.Стуса: відчуження від світу, проблема вибору, стан трагічної самотності й активної дії, формування себе; атмосфера розтлінного духу тоталітарної системи; Україна-мрія і Україна знищена («Господи, гніву пречистого...», «О земле втрачена, явися…», «Як добре те, що смерті не боюсь я…»).
ТЛ: метафора (поглиблено).
|
|
54
|
Контрольна робота №5 з теми: «Поети-шістдесятники» (комбінована контрольна робота).
|
|
|
|
ПРОЗА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст. (6г. + 1г. РМ)
|
|
55
|
Інтенсивний розвиток української прози (твори В.Дрозда, Є.Гуцала, В.Шевчука, Гр.Тютюнника, А.Дімарова, О.Гончара, П.Загребельного та ін.), її новаторські особливості, національна специфіка. Тематичне й жанрове розмаїття прози.
|
|
56
|
Олесь Гончар. Загальна характеристика доробку О.Гончара-романтика. Творчий злет у 60-ті роки. Його громадянська і життєва позиція, роль у духовному відродженні нації. Краса і сила кохання як матеріал художнього осмислення в новелі «За мить щастя» О.Гончара. Узагальнений образ миті життя, філософія миті щастя людини.
|
|
57
|
Новела-засторога «Залізний острів» з роману «Тронка». Символіка танцю юних Віталика й Тоні на розпеченій палубі затонулого крейсера.
ТЛ: новела, роман та його види.
|
|
58
|
Григір Тютюнник. Коротко про письменника.
«Вічна» тема «любовного трикутника» в новітній інтерпретації. Образ любові як втілення високої християнської цінності, яка вивищує людину над прагматичною буденністю, очищає її душу («Три зозулі з поклоном»). Зміщення часових площин як художній засіб у новелі «Три зозулі з поклоном» Гр.Тютюнника. Роль художньої деталі в розкритті характеру, ідеї.
ТЛ: художня деталь (поглиблено)
|
|
|
59
|
Валерій Шевчук. Життя і творчість митця. Особливості світобачення, громадянська позиція. Зв’язок із давньою українською літературою.
|
|
|
60
|
Композиція роману-балади «Дім на горі» В.Шевчука. Використання традиції європейської балади (сюжет кохання жінки і демонічної сили, трагізм). Розгалуженість сюжету.
ТЛ: роман-балада. Барокове поєднання високого (духовного) і низького (буденного): в романі-баладі «Дім на горі» В.Шевчука. Барокові притчеві мотиви і символи (самотність, роздвоєння людини, блудний син, дорога). Притчевість образів, епізодів.
ТЛ: бароко, притчевість, символічність (поглиблено).
|
|
|
61
|
Розвиток мовлення №4 (п). Висловлення власних суджень про притчовий підтекст епізодів твору. Розшифрування символів, алегоричних образів твору.
|
|
|
|
УКРАЇНСЬКА ІСТОРИЧНА ПРОЗА (3г.)
|
|
62
|
В лещатах радянської ідеології. Історичні твори З.Тулуб, П.Загребельного, Р.Іваничука, Ю.Мушкетика, І.Білика та ін.
Павло Загребельний. Коротко про письменника. Загальна характеристика історичної прози.
|
|
63
|
Історична основа й художній вимисел у романі П.Загребельного «Диво». Софія Київська як історична пам’ятка та художній символ. Образ Сивоока (проблема творчого начала в людині, свободолюбства, людської гідності).
ТЛ: історична правда і художній вимисел (повторення).
|
|
64
|
Князь Ярослав Мудрий (проблема влади й людини) в романі «Диво» П.Загребельного. Наскрізні проблеми: людина перед вибором, людина у процесі самопізнання та самоствердження, людина-творець.
|
|
|
|
СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА (огляд) (2г.)
|
|
65
|
Історико-культурна картина літератури кінця ХХ – початку ХХІ ст. Літературні угруповання (Бу-Ба-Бу, «Нова дегенерація», «Пропала грамота», «ЛуГоСад» та ін.). Творчість Г.Пагутяк, Ю.Андруховича, О.Забужко, І.Римарука, В.Слапчука та ін. Література елітна і масова. Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 90-х років, його риси. Сучасні часописи та альманахи.
ТЛ: постмодернізм (повторення).
|
|
66
|
Контрольна робота №6 з тем: «Проза др. пол. ХХ ст. Українська історична проза. Сучасна українська література» (тести відкритого і закритого типу).
|
|
|
УКРАЇНСЬКА РОСІЙСЬКОМОВНА ПОЕЗІЯ (огляд) (1г. + 1г. ЛРК)
|
|
|
67
|
Українська тематика у творах Миколи Ушакова («Стихи о Шевченко»), Леоніда Вишеславського («Мова»), Бориса Чичибабіна («С Украиной в крови…», «Тарас»), Леоніда Кисельова («Я позабуду все обиды…», «Цари», «Язык не может сразу умереть…»).
|
|
|
68
|
ЛРК. Новочасна поезія рідного краю.
Бесіда про твори, вивчені упродовж навчального року. Зосередження уваги на їхніх художніх особливостях, новаторстві (на тлі відповідного відрізка часу).
|
|
